Що таке дорами та для кого цей жанр

Осіння дощова погода вимагає лише трьох речей. Затишного пледу, чашки гарячого какао та серіалу здатного інтригувати. Якщо з фільмом виникають проблеми й обирати щоразу стає складніше. А Нетфлікс, Фокс і Юніверсал уже переглянуті вздовж і впоперек. На допомогу прийдуть дорами. Досі не чули про такі?

Всесвітнє телебачення складається не лише з американських фільмів. Не менш топовими на телебачення Японії та Кореї є азійські серіали. Або як їх звичніше називають дорами. Порівнювати їх із чимось, що ви бачили раніше, марна трата часу. Це унікальний, особливий, а головне новий жанр. Він створює нові тенденції кіно й сам є трендом. А як дорами стали популярними й у чому їхні фішки розкажемо далі. Але про все за порядком.

Що таке дорами?

Дорами — це азійські телесеріали. Існує й інша їх назва — «теребі дорама». Вона виникла від англійського television drama. А щоб японцям було простіше й швидше вимовляти словосполучення, то воно спростилося. Але не варто думати, що дорами це лише мильні драми, які просто знімають в Азії. Звичайно, що частина «драми» присутня. Але її емоційність визначається власне жанром, сюжетом, героями й пристрастями, що вирують.

Узагалі дорами знімають у різних жанрах. Це і класичні драми або мелодрами, смішні комедії, страшні жахи, або захопливі бойовики чи трилери. Навіть є музичні, спортивні дорами, або містичні. На будь-який смак і для будь-якого віку.

Звідки взялися дорами?

Після 1945 року були зняті перші дорами. Але свою популярність вони здобули на відразу. Лише наприкінці 80-х – на початку 90-х років дорами стали культовими. Саме тоді світ побачив їх і зміг гідно оцінити. Дорами перестали бути суто місцевим продуктом Азії.
Цікаво, що в пострадянських країнах, дорамами називають усі азійські серіали. І не важливо, яка країна-виробник. В англомовних державах спостерігається ж інша тенденція. Тут вважають, що варто уточнювати країну, яка створила продукт.

Так, корейські дорами позначають як K-drama, а японські — J-drama.

Про що дорами?

Для українського глядача вони чимось нагадуватимуть романтичний жанр. У дорамах є, щирі почуття, непідробні емоції й шалене кохання. Але це якщо дуже спростити. Хоч вони й суперпопулярні, але ще не мають свого точного визначення у світі. Для японців цей жанр має свою місцеву назву — рен-ай.

У дорамах на першому плані стоїть любовна лінія. Герої на шляху до омріяного щастя проходять через розлуку, поневіряння та страждання. І головне подолати їх, і врешті-решт стати щасливими.
А триває це все не довго: від 10 до 25 серій. За які герої спочатку до нестями ненавидять один одного, а потім розуміють, що це кохання. Тут є і злість одного героя, яка перекриває все від драматичної першої зустрічі. І марні зітхання, бо як-то він мене не любить і взагалі, як можна було так швидко втратити голову. Але коли приходить осяяння з небес і герої зізнаються один одному, що по вуха закохалися, має щось статися. Чи злий родич проти цього кохання, чи заздрісні друзі роблять пакості. Або з’являється неочікуваний спадок, можливість підвищення на роботі, або треба терміново переїхати закордон. Варіантів багато, але усі вони ведуть до хепі енду й ніжного поцілунку.

Але варто очікувати на шалені поцілунки й танці під дощем із першої серії. У плані пристрасті дорами дуже цнотливі. Інколи першого поцілунку закоханих доводиться вичікувати цілий сезон, а то й довше. Навіть до самого весілля. А до того лише випадкові доторки до руки, закохані погляди, або ухиляння від поцілунку. Тут важливе значення має особливий азійський менталітет. Коли мова йде, то особисті стосунки, то все дуже стримано й помірковано.
Дорами – це про справжню дружбу, вірність, кохання, чесніть, любов до роботи, честь, повагу до старших. Можливо, дещо наївно, але дуже щиро й правдиво. Тут ви не знайдете сексуальних сцен, насильства й жорстокості.

Як знімають дорами? І скільки вони тривають?

Якщо вам здалося, що дорами нудні, то це не так. Видовищність це також про них. І на це є декілька причин.

По-перше, грошей на зйомки ніколи не шкодують. Знімають, як то кажуть, по багатому та якісно. Якщо частина подій у серіалі відбувається в Нью-Йорку, то саме його локації й будуть на екрані. Якщо за сюжетом мажори відпочивають на Мальдівах, то глядач бачитиме прозору водичку й чистий пісочок саме цього райського острова, а не комп’ютерну графіку. Нехай це і буде лише декілька серій, однак зняті вони будуть неперевершено.

По-друге, нового сезону не доведеться чекати пів життя, як часто буває з серіалами з 10 сезонів чи мильними операми. Зазвичай одна дорама розрахована на один квартал. На телебаченні транслюють 1-2 серії вдень, тривалість якої 40 – 60 хвилин. За тиждень ви подивитеся від 10 до 25 серій. Любителі серіалів із легкістю переглянуть одну дораму за вихідні. Щодо 2 сезону, то його знімають украй рідко. Тому не доведеться чекати рік, щоб дізнатися, що станеться з героями далі.
Сюжети дорам часто повторюються. Вони стають мегапопулярними й мандрують із країни в країну. Коли дорама у своїй країні б’є всі рекорди переглядів і займає найвищі позиції в рейтингах, то сусідні країні знімають римейки. Роблять вони це оперативно, щоб не втратити хвилю популярності.

Так дуже легко підсісти на один сюжет. Спочатку ви переглядаєте японський оригінал. Потім вже й не помічаєте, як дивитеся п’яту переробку чи то корейську, чи китайську, чи таїландську. Топовий сюжет із новими акторами, хіба не класно?

Цікавий факт: часто сюжети дорам стають Музою для інших режисерів. Дорами надихають не лише азійських митців. І цьому є яскравий факт. Побутує думка, що серіал «Фізрук» — це дорама «Крутий учитель Онідзука». Вона була знята ще в далекому 1998 році в Південній Кореї. В її сюжеті головним героєм є шкільний учитель фізкультури, який має свою таємницю. У молодості він був ватажком вуличної банди. Нині російський римейк «Фізрук» дуже популярний.

Дорама — головні герої. Хто вони?

Може, здаватися, що актори це герої манґа (місцеві комікси). Вони часто романтизовані до краю, молоді, мають сильні характери, власних кумирів й цілі в житті. Хіба не мрія про ідеал? І тут і закохатися самому легко. Цікаво, що частенько режисери запрошують для зйомок відомих блогерів, солістів гуртів, моделей, а не професійних акторів. Це теж робить рейтинги для дорам.
Таких людей в азійських країнах називають айдол або айдору. Що для нас перекладається як кумир. Це публічні люди, яким притаманна «невинна привабливість». Їх обожнюють шанувальники, але зустріч із ними в реальному житті неможлива. На просторах європейських медіа на таке майже не натрапиш, адже аналог знайти важко.
Добирають айдолів для фільмів спеціальні кастинг-агентства. Їх головна мета знайти милих підлітків, щоб потім перетворити в айдолів. Але існує й інша сторона популярності. Айдоли зобов’язані бути взірцями для молоді. Їм заборонено мати стосунки, бо це може зіпсувати репутацію. Тому частенько стосунки приховують. А якщо преса щось дізнається, то виникає гучний скандал.
Якщо порівнювати західних знаменитостей і акторів дорам, то останні більше кавайні, а ніж сексуальні. Тобто милі, наївні, дещо беззахисні.

Існують навіть спеціальні опитування про кавайність. Їх часто проводять у Японії чи Південній Кореї. Вони визначють найпопулярніших і наймиліших айдолів. Нині найпопулярнішими стали герої корейського серіалу «Хлопці кращі за квіти», який вийшов 2009 року. Головну роль зіграв Лі Мін Хо. Йому 32 роки, він актор, співак і модель. Отримав декілька нагород: «Актор року», «Найпопулярніший азійський айдол», «Найвищої нагороди за популярність». Також отримав окрему подяку за те, що своєю акторською роботою популяризує Корею та її культуру у світі.

Хто дивиться дорами?

У нас основна аудиторія дорам підлітки 12–16 років, переважно дівчата. Соцмережі переповнені групами з дорамами, часто їхні уривки виходять у топи. Щоб популяризувати дорами діти самі перекладають і озвучують дорами. Як це можливо? Вони вчать корейську або японську мови задля того, щоб робити контент. Саме через смаки підлітків до нас часто й доходять молодіжні азійські серіали, де сюжети про любов, стосунки між школярами або студентами, або історії про попелюшок.

В Європі й США аудиторія доросліша й ширша. Через це і більший вибір тем і сюжетів для зацікавлення. Наприклад, історичні дорами популярні в європейських країнах. Дорами про буденне життя переважають у США. І все через те, що азійці створили безліч серіалів, де головним героєм може бути будь-хто: кулінар, айтішник, художник, юрист і багато інших професій. Класно ж дивитися серіал про себе. Знаходити в ньому власні звички, або помічати всі нюанси професії. Власне представники цих професій готові переглядати дорами знову й знову. А чим більше переглядів, тим вищі рейтинги.