Перше шоу на українському ютубі — BadilShow

На сьогодні Ютуб пропонує глядачу безліч різноманітного контенту українською мовою, але так було не завжди. Сім років тому, коли почали появлятися перші контент-мейкери, котрі записували відео українською мовою, не дивлячись на низький попит, різноманітність контенту була не на висоті. 2012 рік був епохою «летсплеїв», Ютуб буквально був заповнений ними, нині цей жанр еволюціонував у ігрові стріми.

Про шоу

Саме в цей період виходить одне з перших шоу українською мовою від двох братів, які теж раніше створювали розважальний ігровий контент, але цього разу вони вирішили підняти планку, і на той момент, а саме кінець 2013 року, це дуже виділяло їх з-поміж інших ютуберів.

Формат був простий, але це ніяк не впливало на цікавість і інтригу, оскільки ми завжди, граючи зі своїми братами, сестрами, стараємося їх перемогти, тому двоє братів, Захар і Юра, вирішили показати це, звісно ж інтегрувавши «сімейні розбирання» у ютуб-формат, який знайшов свого глядача, бо кожен тут бачив себе. А той, хто програвав, повинен був виконувати покарання.

Інтерв’ю

Ми вирішили поспілкуватися з одним з учасників шоу, а саме зі старшою частиною команди — Юрієм, і поставити кілька запитань.

Ти пам’ятаєш той день, коли ви з братом вирішили знімати БадильШоу?

Ага, дуже добре пам’ятаю. Ми хотіли познімати щось веселе і нестандартне і шукали ідеї серед іноземних ютуберів. Після довгих тижнів пошуку, ми нічого не знайшли, а чогось, що вже було в ру-тюбі робити не хотіли, тому вирішили ідею придумати самі і в якийсь момент нас осенило — ідея народилась і доповнювалась кожного дня. Ідея проста — ми граємо ігри (що ми і так робили на своїх інших каналах) і ніби виконуємо треш завдання, при тому всі розуміють, що це все фейк, завдання мали бути все трешовіші й фантастичніші типу стрибнути з 10 поверху і тд). І по суті, це просто розважальні відео, щоб посміятись і розслабитись.

Що сталося з форматом, чому через деякий час його закрили? Наскільки пам’ятаю, у вас була підтримка від українських пабліків, які приносили аудиторію.

Так, ми написали одному пабліку за рекламу, а вони запропонували кращу ідею — ми рекламуємо їх, а вони нас, ми бачили, що відео, попадали ще кудись, але до цього рук ми не докладали. А відео ми перестали знімати через сукупність причин — знімати виявилось не так просто, і час виділяти стало все важче і важче, в мене було навчання в універі, в Захара вступ, плюс появилась юнацька любов і часу ставало ще менше. Добавилась робота, а потім ще й почався майдан і в мене 24 години на день голова була в тому, що робиться в Києві. І в якийсь момент я помітив, що вже рік нічого не знімаю, а вертатись дуууже тяжко. Так все і закрилось.

Чи були у вас якісь домовленості, ролі, бо ти більш спокійний, а Захар емоційніший, ви такі є і у житті?

Домовленостей про ролі не були, ми дійсно такі в житті — я спокійний, Захар емоційний.

Чим зараз два брати займаються, як змінилося життя після Ютубу, як-не-як стільки часу пройшло?

В кожного своя робота, більшість часу якраз на роботу і йде, та не сильно змінилось, ігри нікуди не ділись, навіть якісь веселі і смішні моменти є записані. Можливо, щось попаде на Ютуб.

Як вважаєш, якби сьогодні подібний формат стартанув, він би отримав підтримку в аудиторії?

Насправді, зараз будь-який формат може вистрілити, якщо дати правильну обгортку і відкоригувати контент, типу: знімати в кращій якості, з кращим звуком, бути більш природними і тд. і це –прекрасність сьогоднішнього Ютубу. У 2013 людей на платформі було в рази менше і тому знайти аудиторію було важче.