Чому аніме завойовує Україну

Аніме — це анімація, яку створюють лише в Японії. Тобто «Аватар Аанг» («Аватар: Останній захисник») — не аніме, а анімаційний серіал.

Чи можна назвати аніме мультиком або мультфільмом? Ні.

Слово «мультфільм» вигадали ще в Російській імперії, щоб замінити слово «анімація», яке з’явилося на заході Європи. Зараз є багато суперечок щодо цих слів: хтось говорить, що це синоніми, хтось розділяє ці поняття. Але факт у тому, що в інших мовах немає омоніма слова мультиплікація. В англійській — це «cartoon», у німецькій — «karikatur», а французькою «dessin animé» (що в перекладі означає мальовану анімацію). Тому, як мінімум з погляду термінології, неправильно називає аніме мультиком, бо це аж ніяк не те слово, яким можна описати цю роботу.

Крім того, аніме здебільшого орієнтоване на дорослу авдиторію. Воно є частиною японської культури. І саме аніме та японська манґа займають весь ринок Японії та всі вікові рейтинги. Про що тут можна говорити, коли вже після обмеження в 13+ років в аніме з’являються сцени з насиллям, кров’ю та іншими цензорами, що в нашій країні можуть бути доступні для перегляду тільки з 18. Але річ не тільки у віці, а й у самій якості продукту.

Щоб задовольнити всі соціальні рівні, існує безліч жанрів і вікових видів самого аніме.

• Сьонен — для хлопаків від 12 до 18 років.
• Сьодзьо — для дівчат від 12 до 18 років.
• Сейнен — дивляться чоловіки від 18 до 40 років.
• Дзьосей — дивляться жінки від 18 до 40 років.

Різноманіттям жанрів аніме не поступається фільмам: містика, історія, повсякденність, кіберпанк, утопія, антиутопія, детектив тощо.

Все це є анімацією, що представляє японську культуру, традиції та бачення світу очима японців. З цього постає питання: чому саме аніме стало крокувати світом і захопило голови мільйонів?

Сучасні підлітки вже бачили аніме в дитинстві. Багато хто дивився Naruto, Blitch чи Fullmetal Alchemist. Якщо звичайні мультфільми виглядають так, ніби створені для стримування дитячих можливостей в розумовому плані, то те ж Naruto показувало перли, які не очікував побачити ніхто. Ми дивилися на чудернацький, але цікавий світ зі своєю історією в Naruto, на світ духів і монстрів у Blitch та трагедію і пригоди двох братів у Fullmetal Alchemist.

Фактично, якщо колись книги були мостом у світ фентезі чи наших мрій, то зараз цю роль на себе взяла індустрія аніме. Це можливість зануритися у вигаданий і дивовижний світ людських надій, сподівань, пригод, думок та інших можливостей нашої уяви. І тут немає обмежень цензурою чи спеціально спрощеного сюжету, щоб діти довго не думали. Насамперед аніме є мистецтвом, бо зображується там авторська ідея. І зараз індустрія підкорює серця мільйонів якраз завдяки тому, що вона може заглиблюватися у ці серця, матеріалізувати думки та розвивати мрії.

Але що говорити про Україну, українців і симбіоз культур?

Так само, як колись люди дивилися голлівудські фільми та водночас вивчали американський сленг, сьогодні вони дивляться аніме і запозичують слова звідти. Все частіше можна почути й побачити такі слова, як «тян», «кун», «сенпай», «вайфу» тощо. Їх можна описати як молодіжний сленг, що не є результатом однобокого запозичення слів. Це нове явище. Наприклад, термін «ahegao» або «ahegao face» запозичений з японської порнографії. Далі його почали використовувати в японських новелах, після чого термін став мемом.

В Україні культ аніме не є чимось дивним, хоча ще десять років назад за такі слова могли й прописати добрячого стусана. Зараз радше вам пропишуть, якщо будете ображати чиюсь «вайфу». Раніше це було локальною течією, сьогодні це ціла субкультура, а завтра може стати частиною світової норми на рівні з переглядом фільмів.

Чи аніме чимось поганим для українських школярів? Питання риторичне. Але навіть тут зрозуміло, що будь-чому потрібна межа. Аніме не повинно займати весь вільний час дитини. Хоча доречно після перегляду замислитися над тим, що ти переглянув. Мотивація персонажів, причини, історія, психологія, чому і як — те, що допоможе вам розвиватися. Тут як з фільмами: є хороші, які слід подивитися всім і замислитися, а є контент, що штампується для масового споживача. І якщо у фільмах це зазвичай дуже погана історія, персонажі та дурнувата кінцівка, то аніме — ідеалізація світу та героїв. Від таких анімаційних серіалів потрібно відмовитись, адже користі вам це не принесе.