Про музику та ютуб. Інтерв’ю з автором каналу «Musetang»

Назар Весельський — автор і засновник ютуб-каналу Musetang. Він робить розбори пісень для гітари й записує кавери на треки відомих виконавців.

Про те, як почав займатися музикою, навіщо завів свій канал на ютубі та якою технікою користується для зйомки відео, Назар розповів в інтерв’ю «Маніфесту».

Розкажи про те, як ти став тим Назаром, якого сьогодні знають глядачі твого каналу.

Народився і виріс я в Житомирі. Моя мама має вищу музичну освіту, а тато в юності був самоучкою — грав на гітарі.

Я 7 років навчався в музичній школі за класом скрипки. А на 16 років тато подарував мені гітару. Це була суто його ініціатива й, відповідно, абсолютний сюрприз для мене. Я ніколи про це не просив і навіть не думав про цей інструмент. Але потрохи втягнувся, розібрався, як усе працює, і почав вчити перші пісні.

Через кілька років вже сам придбав собі укулеле спеціально для ютуб-каналу — грати на ньому навчився буквально за кілька годин.

Зараз мені 29 років. Після школи я вступив до Києво-Могилянської академії, закінчив її й тепер живу в столиці на постійній основі.

Musetang — твій псевдонім. Як ти вигадав його?

Мустангом мене вперше назвав один знайомий під час нашого спільного футбольного матчу. Я дядько немаленький, вже давно важу за 90 кг, багато років займаюся в тренажерному залі, але в необхідні моменти матчу можу сильно прискоритись на короткі дистанції. Іноді це виглядає досить смішно та ефектно (велика туша несеться на тебе з великою швидкістю).

В один з таких моментів і пролунала фраза: «Ну ти мустанг». Мова йшла про неочікувано велику швидкість при, здавалося б, великій масі. Під час того ж матчу пролунало ще кілька жартів в контексті того, що я кінь. Це все було дуже потішно, тому я навіть заохочував такі жарти й сам з задоволенням їх підтримував. З часом ім’я закріпилося.

В момент, коли я розмірковував над назвою каналу, це слово знову виплило. Спала на думку ідея додати одну літеру, створивши зв’язок з музичним спрямуванням каналу. “Muse” перекладається як “муза”. “Мустанг” пишеться “Mustang”, а свій канал я назвав MuseTANG, підкреслюючи слово “Muse”. Однак згодом я вирішив таки прибрати літери у верхньому регістрі, бо, на мою думку, слова, де чергуються літери різних регістрів, не у всіх користувачів викликають позитивні асоціації.

І залишив просто Musetang.

На твоєму каналі закріпився формат каверів. А як щодо власної творчості? Ти пишеш пісні?

До появи гітари я багато бавився у програмі для написання музики.
Не пам’ятаю її точної назви, але щось зі словом “DJ”
(у мене збереглися файли проєктів з розширенням “.dj7”).

Це досить простенька програмка, яка не мала нічого спільного з діджеями й хіп-хопом, але надавала базовий функціонал для написання музики. Ми навіть купили її на диску в нормальному магазині. Не впевнений, що тоді в мене був інтернет. Я багато експериментував з інструментами, мелодіями, жанрами.

Зрозуміло, що в цих піснях не було вокальної партії та жодних текстів. Весь свій «ресурс музичного креативу» я витрачав на створення музики. Коли ж з’явилась гітара, вона забрала ресурс на себе.

Після того, як грав на гітарі, відкривати програму вже не хотілося.
Ще якийсь час я розривався між першим і другим, навіть записував
на диктофон гітару, щоб потім додавати її на треки, але зрештою гітара перемогла. Іноді я навіть записував відео з грою на гітарі.
Я нікуди їх не викладав, нікому не показував, але чомусь цей процес викликав у мене інтерес навіть понад 10 років тому.
Зараз, коли згадую та аналізую це все, стає зрозуміло, що ще тоді почали проявлятися навички, якими я користуюсь дотепер під час створення контенту для ютуб-каналу.

А в сивому 2009 я грав, співав, записував це на відео, але не розумів, для чого я це роблю.

Чи реально за ютуб-уроками навчитися добре грати на гітарі? Чи без музичної школи не обійтись?

Навчитись грати на гітарі за ютуб-уроками цілком реально.
Так само реально, як навчитися готувати за ними або програмувати. Питання тільки в глибині цих знань і твоїй кінцевій меті. Якщо ти хочеш вивчити простеньку пісню для коханої людини — це один обсяг роботи. Якщо хочеш від братанів почути: «Чувак, ващє чотко, красава!», — доведеться витратити більше часу. А якщо хочеш стати універсальним солдатом, який в будь-якій компанії, в будь-якому стані алкогольного сп’яніння зможе зіграти або підібрати пісню, яку чує вперше, без музичної освіти й років досвіду не обійтися.

Чи є кавери, які тобі особливо важко виконувати, або на які ти витратив багато часу?

За 7 років існування каналу я випустив понад 300 відео.

Звичайно, були успіхи та провали. Були відео, які набирали десятки тисяч переглядів, були й такі, що не доходили до відмітки 500. Майже в кожному новому відео я намагаюся трошки вийти із зони комфорту й зробити те, чого ніколи не робив до цього. Ці маленькі зміни практично непомітні нікому, крім мене. Десь новий шрифт спробував, десь новий колір, десь текст виїхав замість статичної появи, десь спробував інший ракурс камери, — безліч всього. Але були й такі відео, де я пробував щось сильно нове й радикальне. Іноді нове тільки для мене й мого каналу, іноді нове для всього україномовного ютуба.

Роки йшли, канал набирав вагу, все більше конкурентів залишалися позаду й разом з тим зростала моя впевненість у своїх силах. Я наважився на рішучий крок: створити відео «Найкращі пісні на гітарі українською».

Близько 80000 переглядів зараз

Максимально пафосно, максимально самовпевнено, так, ніби я тут головний. На той момент вже існували якісь подібні кволі спроби, але це виглядало дуже сором’язливо. У мого відео є безліч проблем, воно дуже далеке від ідеалу, але на той момент воно виконало своє головне завдання: воно дало мені статус.

Там погана картинка й звук, фальшивий спів, примітивний монтаж, але максимально пафосна ідея й назва.

Дорогий годинник теж потрібен не для того, щоб знати точний час.
Важливо, щоб він був. І щоб всі знали, що він дорогий.
З моменту виходу відео й дотепер, за запитом «пісні на гітарі» й подібними, гугл і ютуб першими показують мої відео.

Ти на ютубі вже дуже давно. Що рухало тобою при створенні каналу?

Канал створювався просто так, з цікавості. Спочатку було бажання викласти одне відео, де я граю пісню, яку ніхто до мене не грав. Я подумав, що це круто: зробити щось на ютубі першим, коли ще ніхто цього не робив. Вже набагато пізніше я зрозумів, як важливо та як приємно бути корисним для інших людей. І який кайф отримуєш від того, що ти потрібний такій великій кількості, нехай і незнайомих тобі, підписників. Не передати, як приємно читати коментарі на кшталт:

Я так давно хотів вивчити цю пісню й ніде не міг знайти її розбір. Завдяки вам я її вивчив. Дякую.

Я завжди вдячний за такі коментарі у відповідь.

Ютуб для тебе основна діяльність?

Як і для більшості з нас, ютуберів, для мене ютуб — це хобі.
Велике, жирнюче таке хобі. За освітою я програміст, пишу на C#.
На перетині роботи й хобі розташувався мій Android-додаток для гітаристів з текстами й акордами до українських пісень. Тож ласкаво прошу.